Andrew Lloyd Webber — Cats, musical: Growltiger's Last Stand
Слова)))
CHORUS:
Growltiger was a bravo cat who travelled on a barge
In fact he was the roughest cat that ever roamed at large
From Gravesend up to Oxford he pursued his evil aims
Rejoicing in his title of the «Terror of the Thames»
His manners and appearance did not calculate to please
His coat was torn and seedy, it was baggy at the knees
One ear was somewhat missing, no need to tell you why
And he scowled upon a hostile world from one forbidding eye
The cottagers of Rotherhithe knew something of his fame
At Hammersmith and Putney, people shuddered at his name
They would fortify the hen house, lock up the silly goose
When the rumor ran along the shore: Growltiger's on the loose!
Woe to the weak canary that fluttered from its cage
Woe to the pampered Pekinese, that faced Growltiger's rage
Woe the bristly bandicoot that lurks on foreign ships
And woe to any cat with whom Growltiger came to grips
But most to cats of foreign race his hatred had been vowed
To cats of foreign name and race, no quarter was allowed
The Persian and the Siamese regarded him with fear
Because it was a Siamese had mauled his missing ear
Now on a peaceful summer night all nature seemed at play
The tender moon was shining bright, the barge at Molsey lay
All in the balmy moonlight it lay rocking on the tide
And Growltiger was disposed to show his sentimental side
In the forepeak of the vessel, Growltiger stood alone
Concentrating his attention on the lady Griddlebone
And his raffish crew were sleeping in their barrels and their bunks
As the Siamese came creeping in their sampans and their junks
Growltiger had no eye or ear for aught but Griddlebone
And the lady seemed enraptured by my manly baritone
Disposed to relaxation and awaiting no surprise
But the moonlight shone reflected from a thousand bright blue eyes
And closer still and closer the sampans circled 'round
And yet from all the enemy there was not heard a sound
The foe was armed with toasting forks and cruel carving knives
And the lovers sang their last duet in danger of their lives
The Ballad of Billy M'Caw
Oh, how well I remember the old Bull and Bush
Where we used to go down of a Sattaday night,
Where, when anything happened, it came with a rush,
For the boss, Mr. Clark, he was very polite;
A very nice house, from basement to garret
A very nice house. Ah, but it was the parret,
The parret, the parret named Billy M'Caw,
That brought all those folk to the bar.
Ah! He was the life of the bar.
Of a Sattaday night, we was all feeling bright,
And Lily LaRose, the barmaid that was,
She'd say "Billy! Billy M'Caw! Come give us,
Come give us a dance on the bar."
And Billy would dance on the bar, and Billy would dance on the bar.
And then we'd feel balmy, in each eye a tear,
And emotion would make us all order more beer.
Lily, she was a girl what had brains in her head;
She wouldn't have nothick, no not that much said.
If it came to an argument, or a dispute,
She'd settle it offhand with the toe of her boot
Or as likely as not put her fist through your eye.
But when we was happy and just a bit dry,
Or when we was thirsty, and just a bit sad,
She would rap on the bar with that corkscrew she had
And say "Billy! Billy M'Caw!
Come give us a tune on your pastoral flute!"
And Billy'd strike up on his pastoral flute,
And Billy'd strike up on his pastoral flute.
And then we'd feel balmy, in each eye a tear,
And emotion would make us all order more beer.
"Billy! Billy M'Caw!
Come give us a tune on your moley guitar!"
Billy'd strike up on his moley guitar,
And Billy'd strike up on his moley guitar.
And then we'd feel balmy, in each eye a tear,
And emotion would make us all order more beer.
"Billy! Billy M'Caw!
Come give us a tune on your moley guitar!"
Ah! He was the life of the bar.
CHORUS:
Then Genghis gave the signal to his fierce Mongolian hordes
Abandoning their sampans, the chinks they swarmed aboard
Abandoning their sampans, their pullaways, their junks
They battened down the hatches on the crew within their bunks
Then Griddlebone she gave a screech for she was badly skeered
I am sorry to admit it, but she quickly disappeared
She probably escaped with ease I'm sure she was not drowned
But a serried ring of flashing steel Growltiger did surround
The ruthless foe presssed forward in stubborn rank on rank
Growltiger to his vast surprise was forced to walk the plank
He who a hundred victims had driven to that drop
At the end of all his crimes was forced to go kerflip, kerflop
Oh there was joy in Wapping when the news flew through the land
At Maidenhead and Henley there was dancing on the Strand
Rats were roasted whole in Brentford and Victoria Dock
And a day of celebration was commanded in Bangkok!
GUS:
These modern productions are all very well
But there's nothing to equal from what I hear tell
That moment of mystery when I made history
Полная версия: Что у вас ща играет?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192
Linkin Park-From The Inside(Live At Rock Am Ring 2004)
тэйк эврифинг фром зэ инсайд! энд фроу ит олл эвэй! ......
тэйк эврифинг фром зэ инсайд! энд фроу ит олл эвэй! ......
D:\Pricols\Аудио приколы\Les Poderevyanskiy\Лесь Подерв'янський — diana.mp3.MP3 
Лесь Подерв'янський.
Діана
Дійові особи
Жора, невизначеного віку мужик, схожий на чорта, якого виперли з пекла за профнепридатність.
Василь Гнатович, вождь палати хворих, статечний мужик, схожий на Сталіна епохи підписання Ялтинської угоди.
Сірьожа, середнього віку мужик, хитрий і наївний, як вовк у казці.
Валєрік, молодий мужик, хворий на голову.
Енгельс Гасанович, ліцо кавказьськой національності.
Діна, юна, спокуслива і спортивна медсестра з довгими ногами, широкими плечима і античною шиєю.
Санітари
Дія відбувається в лікарні.
Палата відділення щелепнолицевої хірургії по вулиці Зоологічній, в палаті на кроватях лежать Василь Гнатович, Жора, Сірьожа, Валєрік і Енгельс Гасанович з забинтованими в різних місцях і синіми, як баклажан, їбальниками. Найбільша кількість бинтів пішла на Валєріка. Він має на голові пишну прикрасу, розмірами і вагою схожу на чалму турецького султана. Над кроваттю Валєріка висить картина «Охотнікі на привалє» художника Сєрова. Хворі лежать смирно, як дрова, що чекають на холодну зиму, але це оманлива смирність. В їхніх червоних оченятах світиться бойове завзяття і жадоба життя.
За вікном палати розташований зоопарк, з якого інколи долинають тваринні звуки його волохатих мешканців, такщо якщо заплющити очі, можна уявити себе в Африці.
Голос тигра за вікном. Унгх, унгх, аоунгх!
Жора. Десять часов, блядь, можна і на годинник не дивиться!
Голос тигра. Аум!!!
Сірьожа. Ти бач, проснувся, проклятий, і гризти хоче...
Голоси вовків. Ауууу!.. (А потім знову тигра.) Аум!
Валєрік при останніх словах тигра б'є головою в стіну.
Сірьожа. Я колись у школі працював, учителем труда. Така робота, шо нема шо спиздить. Так харашо шо у мене жінка бєрємєнна була. Вона мєл гризла. То я їй мішками таскав. Главноє шо інтересно, вона той цвітний не дуже любила гризти. А в основном отой, квадратний.
Голос тигра. Унгх, унгх, аоунгх!
Василь Гнатович. Ач як розпиздівся!
Жора. Він жерти хоче.
Василь Гнатович. А ми випить хочемо. Жора, харош лежать, як стерво, катай лишень за двері, подивись, чи та пизда сігодня діжурить. (До Сірьожи.) А ти шо лежиш, як Ісусік? Бистро вставай і ріж ковбасу!
Сірьожа і Жора з насолодою виконують накази вождя, який дістає з матрацу пляшку з мутною рідиною і розливає в гранчаки, з яких перед тим позабирав зубні щітки. Валєрік за звичаєм б'є головою в стіну.
Василь Гнатович. Валєрік, тихіше, картина на голову упаде.
Валєрік. Діана, Діана!
Валєрік розкачується на кроваті, притримуючи обома руками чалму і час від часу пиздить головою об стіну.
Жора. Совсєм приїхав пацан.
Сірьожа. Чого це він?
Василь Гнатович. То він мабуть за англійську царівну переживає, шо її машина задавила. (До Енгельса Гасановича.) Гасанович, вставай, ще наспишся...
Енгельс Гасанович (злякано.) Шито, апят?
Василь Гнатович. Оп'ять, оп'ять, Гасанович. Ми з тобою тут старші і должни молодьожи подавать примєр. (З цими словами Василь Гнатович виймає з гранчака Гасановича зубні щітки і наливає туди самагонки.)
Василь Гнатович (ефектно простягає гранчак і виголошує тост). Мир землі, здоров'я в хаті й гарна баба на кроваті!
Голос тигра. Аум!
Валєрік б'ється головою в стіну. Всі випивають.
Василь Гнатович. Валєріку більше не наливать.
Енгельс Гасанович. Хароший малшик, маладой. Тинь хочешь? Тинь силаткий, викусний. Кушай! (Енгельс Гасанович дістає з-під краваті диню…)
Валєрік. Діана! Діана!
Енгельс Гасанович. Зачєм тібє етот дєвушка, гилупий!
Василь Гнатович. Щас всі випиваєм по другій і расказуєм охотничі і рибальські історії!
Сірьожа (запопадливо.) Правильно, Василь Гнатович...
По команді вождя компанія випиває.
Василь Гнатович. От ти і починай, щоб багато не пиздів. Гасанович на очереді.
Сірьожа. Ну слухайте. Гасанович, не совайте там рукою под одіялом, а то не слишно буде. Значить, прийшов кум на ставок, сів у ризову лодку, закинув собі мастирку на ліща, сидить. А його собака був такий, з довгими вухами, волохатий..
Жора. Ето спанієль!
Сірьожа. Ну цей спанієль, значить, поліз у воду купаться, поплив за лодкою. Кум, значить, сидить, ліща ловить однією рукою, а другою одганя того спанієля, шоб не мішав. Коли тільки раз! Спанієль почав кричати. Кум дивиться — тоне, блядь! Кум його за вуха, давай тягти — хуя тобі, не витягне, отакена щука вчепилась! Кум за вуха собаку витяг і ото вмєстє з щукою кидає в лодку. Ну ніг, канєшно, в собаки вже немає, а щука погризла ризову лодку, воздух вийшов, і кум чуть не потонув. А щука пішла собі... Десь кілограм на триста...
Жора. Ховайте стакани! Діна йде!
Входить Діна, освітлюючи своєю красою убоге приміщення.
Валєрік. Діана! Діана!
Діна. Хлопчики, Валєріку не наливаєте, йому сьогодні на ампутацію, і приберіть закуску, професор буде на обході.
Василь Гнатович. А ми і йому наллєм!
Діна, спокусливо посміхаючись, розчиняється в повітрі.
Сірьожа. От інтересно, шо йому будуть ампутіровать? Може вуха?
Валєрік. Діана!
Енгельс Гасанович. Чито ти переживаєш, гилупий! Етот дєвушка — все животниє.
Василь Гнатович. Гасанович, давай, твоя черга.
Енгельс Гасанович. У нас бань єсть. Називаєтся «Фантазія». Етот бань “Фантазія" малшик работаєт, Мухтарчик, жопф, как куруш, силадкий, викусний. Я пирихожу, говорю, банщик, гидє етот малшик? Он говирит, малшик занят, єсть дєвушк. Я говорю, зачем минє етот животноє? Я хочу малшик...
Василь Гнатович. Ти, Гасанович, получаєш штрафне очко. Ето історія не риболовна і не охотнича.
Енгельс Гасанович. Какой охотничий-махотничий, етот історія пиро животних...
Василь Гнатович. Гасановичу не наливать, Жора, давай.
Всі, крім Валєріка і ображеного Енгельса Гасановича, випивають.
Жора. У мене друг Микола. Він прапором служить у спецназі. Їде машиною по Африці. Коли раз! Отакенна анаконда в кустах лежить! Метрів сто п'ятдесят! Біла, блядь! Микола виходить з машини, бере монтіровку і її по жопі, хуяк! Змотав, поклав в багажнік і в штаб полка. То потом по ту анаконду приїхали учьониє її ізучать, чого вона побіліла. То казали, шо вона виповзла з пещери. А в тій пещері дуже енергія кльова. Там навіть хрест стоїть, і якщо людина хворіє, то її на три дні на тому хресті розпинають...
Сірьожа. А якщо срати захоче?
Жора. Ну як це срати? Якщо в бога не віре, то і не вилікується!
Сірьожа. Та нє! Людина — це ж жива істота, вона пісять хоче!
Голос тигра. Аум!
Жора. От кому єсть шо про охоту розказать!
Сірьожа (запопадливо). Тепер хай Василь Гнатович розкаже. Він мабуть таке знає, шо і тигру нєхуй дєлать!
Василь Гнатович витримує акторську паузу і починає розповідь страшним хрипким голосом, зловісно рухаючи вусами в різні боки.
Василь Гнатович. Дев'ять душ дітей пропало в ставку, потом ще двоє. Стали люди радитись. Наварили каші. П'ять казанів! І всю кашу вивернули в ставок! Він іззів...
Всі хором. Хто?
Василь Гнатович (страшним голосом). Сом! Йому в середині розпуклося і він вивернувся!
Всі хором. І шо?
Василь Гнатович. Дві пари волів впрягли, відвезли на кладовище і там поховали!
Жора. Ніхуя собі!
Валєрік. Діана!
Входять санітари під керуванням Діни. Вони грузять Валєріка на лікарняну каталку і увозять в операційну.
Сірьожа (до санітарів). А шо ви йому відрізати будете?
Санітар (шуткує). А голову відріжем нахуй.
Василь Гнатович. Ти, Сірьожа, довиябуєшся, шо вони і тобі шось відріжуть.
Сірьожа. Та вже нема чого відрізать… Так свербить, проклята, під гіпсом, а палець не дістає.
Жора. Тобі милом треба було перед тим голову вимить...
Сірьожа. Та! Те мило до пизди. От я вам розкажу про мило. У мене дід був. Він корови пас. Коли це іде большаком і бачить, в канаві вовк лежить. Здоровенний такий волчара, лежить і спить! Дід підійшов і батагом як переїбе! Вовк підскочив вверх метрів на двадцять, ні, на двадцять п'ять! І всього діда обісрав. Дід приходе додому, взяв мило, і давай митися, ну він був одєт в труси і майку, це літом було. Значить, миється, миється, ніхуя не получається, бздить і всьо. Жінка прийшла і вигнала його з хати. Так у нього вся жизнь перевернулась у хуйову сторону. І на роботу не міг устроїться, бо від нього бзділо, і жінка пішла, і в армію не взяли. А він хотів буть воєнним, а не вийшло через вовка.. То коли вмер, поховали разом з вовком, я до баби в село приїхав з жінкою, хотів на могилу сходити, а баба каже: «Ви, діточки, до того вовка і не ходіть, бо бздить досі», ото тобі й мило!
Енгельс Гасанович. Самий обідний, чито когда я етот дєвушка, етот животноє воспользовался, банщик пириходит і говорит:«Малшик освободился». А я ситарий человєк...
Василь Гнатович. Усім налить, Гасанович штрафну пропускає. Жорі приготуватися.
Тигр. Аум!
Жора. У мене оцей друг Микола, шо оце прапором в спєцназі служить, ну їде він машиною по Африці, коли бачить, отакенний орьол сидить біля дороги і спить. Метра три завбільшки. Ну Микола вилазить з машини, бере монтіровку і його по жопі — хуяк! Так орьол взлетів, взяв камінь і як хуйне в прапора! Він в падєнії через себе очередь з акаеса як дасть! Попав раз десять! Но орьол все одно улетів.
Василь Гнатович. Ці тварюки взагалі дуже живучі і злі. У мене в хазяйстві кроль був. Здоровий, кілограм на п'ятдесят, а злий, як собака. Він собі в дитинстві дротом око виколов, то ми його Кутузовим прозвали. Бувало, хтось іде до хати, то він зараз до штанів і порве! То я його на ланцюг посадив, бо у двір було ніяк зайти. Ну правда, він не гавкав, брехать не буду, але гарчав добряче.
Сірьожа. А чим ви його годували, Василь Гнатович?
Василь Гнатович. А він у мене все їв. Гарбузи йому порубаю — їсть, картоплі — відро міг втоптати. Но найбільше м'ясо любив. Ми як кабана заколемо, то я йому відразу свіжини покладу, то він сидить такий довольний, вухами соває, морда вся в крові! Тільки мене одного признавав! Я і на охоту з ним ходив. Так ті зайці, лисиці для нього було так, тьху! Він вовка доганяв льогко!
Жора. А зараз де він?
Василь Гнатович. Помер наш Кутузов. Вже років три. Сусіди отруїли, бо він їхніх курей погриз.
Енгельс Гасанович. У меня адін асьол біл, жопф как персік...
Жора. Енгельс Гасанович, мовчіть раді бога, з вашою порнографією, якщо випить хочете, бо Василь Гнатович не наллє!
Енгельс Гасанович. Я ситарий человєк, всє пиро животних, і я пиро животних...
Василь Гнатович (милостиво). Ну, Жора, налий і Гасановичу, хай він хоч засне, бо інакше вночі тигр спати не дасть!
Тигр. Аум!
Вовки. Ауууу! (А потім знову тигр). Аум!
Компанія випиває, закусюючи ковбасою і динею Енгельса Гасановича. Входять санітари з прооперованим Валєріком на каталці. Валєрік спить під дією наркоза, на голові замість чалми турецького султана легенька пов'язка. Один з санітарів тримає відпиляні від Валєріка добрячі оленячі роги.
Сірьожа. Це його?
Санітар. А чиї ж? Півчаса пиляли. Хай як випишеться над кроваттю приб'є. На всю жизнь пам'ять буде. (Санітар кладе роги на тумбочку).
Валєрік (марить). Діана!
Жора. Переживає пацан!
Санітар. Всьо, хлопці, кінчайте базар, всім отбой. (Санітар тушить світло і зачиняє за собою двері).
Місяць, який заглядяє в палату, обливає своїм срібним сяйвом хворих, схожих у своїх бінтах та халатах на клан бедуїнів в пустелі. Тихо, наче з повітря, з'являється Діна. Вона в короткій, вище колін туніці, так що нам видно її божественні коліна. У руці у неї лук, за спиною сагайдак з стрілами. Біля ніг Діни маленька і струнка лань, їхні тіла світять зсередини місячним сяйвом. Діна підходить до Валєріка, цілує його в нещасний лоб і разом з ланню випливає в вікно під шалений акомпанемент вовків, тигрів, гієн, і всіх інших істот, котрим не спиться вночі.
Валєрік (маніякально бурмоче уві сні). Діана!
Енгельс Гасанович. Гилупий, какой ти гилупий, малшик!
Голос тигра. Аум!
Завіса
Лесь Подерв'янський.
Діана
Дійові особи
Жора, невизначеного віку мужик, схожий на чорта, якого виперли з пекла за профнепридатність.
Василь Гнатович, вождь палати хворих, статечний мужик, схожий на Сталіна епохи підписання Ялтинської угоди.
Сірьожа, середнього віку мужик, хитрий і наївний, як вовк у казці.
Валєрік, молодий мужик, хворий на голову.
Енгельс Гасанович, ліцо кавказьськой національності.
Діна, юна, спокуслива і спортивна медсестра з довгими ногами, широкими плечима і античною шиєю.
Санітари
Дія відбувається в лікарні.
Палата відділення щелепнолицевої хірургії по вулиці Зоологічній, в палаті на кроватях лежать Василь Гнатович, Жора, Сірьожа, Валєрік і Енгельс Гасанович з забинтованими в різних місцях і синіми, як баклажан, їбальниками. Найбільша кількість бинтів пішла на Валєріка. Він має на голові пишну прикрасу, розмірами і вагою схожу на чалму турецького султана. Над кроваттю Валєріка висить картина «Охотнікі на привалє» художника Сєрова. Хворі лежать смирно, як дрова, що чекають на холодну зиму, але це оманлива смирність. В їхніх червоних оченятах світиться бойове завзяття і жадоба життя.
За вікном палати розташований зоопарк, з якого інколи долинають тваринні звуки його волохатих мешканців, такщо якщо заплющити очі, можна уявити себе в Африці.
Голос тигра за вікном. Унгх, унгх, аоунгх!
Жора. Десять часов, блядь, можна і на годинник не дивиться!
Голос тигра. Аум!!!
Сірьожа. Ти бач, проснувся, проклятий, і гризти хоче...
Голоси вовків. Ауууу!.. (А потім знову тигра.) Аум!
Валєрік при останніх словах тигра б'є головою в стіну.
Сірьожа. Я колись у школі працював, учителем труда. Така робота, шо нема шо спиздить. Так харашо шо у мене жінка бєрємєнна була. Вона мєл гризла. То я їй мішками таскав. Главноє шо інтересно, вона той цвітний не дуже любила гризти. А в основном отой, квадратний.
Голос тигра. Унгх, унгх, аоунгх!
Василь Гнатович. Ач як розпиздівся!
Жора. Він жерти хоче.
Василь Гнатович. А ми випить хочемо. Жора, харош лежать, як стерво, катай лишень за двері, подивись, чи та пизда сігодня діжурить. (До Сірьожи.) А ти шо лежиш, як Ісусік? Бистро вставай і ріж ковбасу!
Сірьожа і Жора з насолодою виконують накази вождя, який дістає з матрацу пляшку з мутною рідиною і розливає в гранчаки, з яких перед тим позабирав зубні щітки. Валєрік за звичаєм б'є головою в стіну.
Василь Гнатович. Валєрік, тихіше, картина на голову упаде.
Валєрік. Діана, Діана!
Валєрік розкачується на кроваті, притримуючи обома руками чалму і час від часу пиздить головою об стіну.
Жора. Совсєм приїхав пацан.
Сірьожа. Чого це він?
Василь Гнатович. То він мабуть за англійську царівну переживає, шо її машина задавила. (До Енгельса Гасановича.) Гасанович, вставай, ще наспишся...
Енгельс Гасанович (злякано.) Шито, апят?
Василь Гнатович. Оп'ять, оп'ять, Гасанович. Ми з тобою тут старші і должни молодьожи подавать примєр. (З цими словами Василь Гнатович виймає з гранчака Гасановича зубні щітки і наливає туди самагонки.)
Василь Гнатович (ефектно простягає гранчак і виголошує тост). Мир землі, здоров'я в хаті й гарна баба на кроваті!
Голос тигра. Аум!
Валєрік б'ється головою в стіну. Всі випивають.
Василь Гнатович. Валєріку більше не наливать.
Енгельс Гасанович. Хароший малшик, маладой. Тинь хочешь? Тинь силаткий, викусний. Кушай! (Енгельс Гасанович дістає з-під краваті диню…)
Валєрік. Діана! Діана!
Енгельс Гасанович. Зачєм тібє етот дєвушка, гилупий!
Василь Гнатович. Щас всі випиваєм по другій і расказуєм охотничі і рибальські історії!
Сірьожа (запопадливо.) Правильно, Василь Гнатович...
По команді вождя компанія випиває.
Василь Гнатович. От ти і починай, щоб багато не пиздів. Гасанович на очереді.
Сірьожа. Ну слухайте. Гасанович, не совайте там рукою под одіялом, а то не слишно буде. Значить, прийшов кум на ставок, сів у ризову лодку, закинув собі мастирку на ліща, сидить. А його собака був такий, з довгими вухами, волохатий..
Жора. Ето спанієль!
Сірьожа. Ну цей спанієль, значить, поліз у воду купаться, поплив за лодкою. Кум, значить, сидить, ліща ловить однією рукою, а другою одганя того спанієля, шоб не мішав. Коли тільки раз! Спанієль почав кричати. Кум дивиться — тоне, блядь! Кум його за вуха, давай тягти — хуя тобі, не витягне, отакена щука вчепилась! Кум за вуха собаку витяг і ото вмєстє з щукою кидає в лодку. Ну ніг, канєшно, в собаки вже немає, а щука погризла ризову лодку, воздух вийшов, і кум чуть не потонув. А щука пішла собі... Десь кілограм на триста...
Жора. Ховайте стакани! Діна йде!
Входить Діна, освітлюючи своєю красою убоге приміщення.
Валєрік. Діана! Діана!
Діна. Хлопчики, Валєріку не наливаєте, йому сьогодні на ампутацію, і приберіть закуску, професор буде на обході.
Василь Гнатович. А ми і йому наллєм!
Діна, спокусливо посміхаючись, розчиняється в повітрі.
Сірьожа. От інтересно, шо йому будуть ампутіровать? Може вуха?
Валєрік. Діана!
Енгельс Гасанович. Чито ти переживаєш, гилупий! Етот дєвушка — все животниє.
Василь Гнатович. Гасанович, давай, твоя черга.
Енгельс Гасанович. У нас бань єсть. Називаєтся «Фантазія». Етот бань “Фантазія" малшик работаєт, Мухтарчик, жопф, как куруш, силадкий, викусний. Я пирихожу, говорю, банщик, гидє етот малшик? Он говирит, малшик занят, єсть дєвушк. Я говорю, зачем минє етот животноє? Я хочу малшик...
Василь Гнатович. Ти, Гасанович, получаєш штрафне очко. Ето історія не риболовна і не охотнича.
Енгельс Гасанович. Какой охотничий-махотничий, етот історія пиро животних...
Василь Гнатович. Гасановичу не наливать, Жора, давай.
Всі, крім Валєріка і ображеного Енгельса Гасановича, випивають.
Жора. У мене друг Микола. Він прапором служить у спецназі. Їде машиною по Африці. Коли раз! Отакенна анаконда в кустах лежить! Метрів сто п'ятдесят! Біла, блядь! Микола виходить з машини, бере монтіровку і її по жопі, хуяк! Змотав, поклав в багажнік і в штаб полка. То потом по ту анаконду приїхали учьониє її ізучать, чого вона побіліла. То казали, шо вона виповзла з пещери. А в тій пещері дуже енергія кльова. Там навіть хрест стоїть, і якщо людина хворіє, то її на три дні на тому хресті розпинають...
Сірьожа. А якщо срати захоче?
Жора. Ну як це срати? Якщо в бога не віре, то і не вилікується!
Сірьожа. Та нє! Людина — це ж жива істота, вона пісять хоче!
Голос тигра. Аум!
Жора. От кому єсть шо про охоту розказать!
Сірьожа (запопадливо). Тепер хай Василь Гнатович розкаже. Він мабуть таке знає, шо і тигру нєхуй дєлать!
Василь Гнатович витримує акторську паузу і починає розповідь страшним хрипким голосом, зловісно рухаючи вусами в різні боки.
Василь Гнатович. Дев'ять душ дітей пропало в ставку, потом ще двоє. Стали люди радитись. Наварили каші. П'ять казанів! І всю кашу вивернули в ставок! Він іззів...
Всі хором. Хто?
Василь Гнатович (страшним голосом). Сом! Йому в середині розпуклося і він вивернувся!
Всі хором. І шо?
Василь Гнатович. Дві пари волів впрягли, відвезли на кладовище і там поховали!
Жора. Ніхуя собі!
Валєрік. Діана!
Входять санітари під керуванням Діни. Вони грузять Валєріка на лікарняну каталку і увозять в операційну.
Сірьожа (до санітарів). А шо ви йому відрізати будете?
Санітар (шуткує). А голову відріжем нахуй.
Василь Гнатович. Ти, Сірьожа, довиябуєшся, шо вони і тобі шось відріжуть.
Сірьожа. Та вже нема чого відрізать… Так свербить, проклята, під гіпсом, а палець не дістає.
Жора. Тобі милом треба було перед тим голову вимить...
Сірьожа. Та! Те мило до пизди. От я вам розкажу про мило. У мене дід був. Він корови пас. Коли це іде большаком і бачить, в канаві вовк лежить. Здоровенний такий волчара, лежить і спить! Дід підійшов і батагом як переїбе! Вовк підскочив вверх метрів на двадцять, ні, на двадцять п'ять! І всього діда обісрав. Дід приходе додому, взяв мило, і давай митися, ну він був одєт в труси і майку, це літом було. Значить, миється, миється, ніхуя не получається, бздить і всьо. Жінка прийшла і вигнала його з хати. Так у нього вся жизнь перевернулась у хуйову сторону. І на роботу не міг устроїться, бо від нього бзділо, і жінка пішла, і в армію не взяли. А він хотів буть воєнним, а не вийшло через вовка.. То коли вмер, поховали разом з вовком, я до баби в село приїхав з жінкою, хотів на могилу сходити, а баба каже: «Ви, діточки, до того вовка і не ходіть, бо бздить досі», ото тобі й мило!
Енгельс Гасанович. Самий обідний, чито когда я етот дєвушка, етот животноє воспользовался, банщик пириходит і говорит:«Малшик освободился». А я ситарий человєк...
Василь Гнатович. Усім налить, Гасанович штрафну пропускає. Жорі приготуватися.
Тигр. Аум!
Жора. У мене оцей друг Микола, шо оце прапором в спєцназі служить, ну їде він машиною по Африці, коли бачить, отакенний орьол сидить біля дороги і спить. Метра три завбільшки. Ну Микола вилазить з машини, бере монтіровку і його по жопі — хуяк! Так орьол взлетів, взяв камінь і як хуйне в прапора! Він в падєнії через себе очередь з акаеса як дасть! Попав раз десять! Но орьол все одно улетів.
Василь Гнатович. Ці тварюки взагалі дуже живучі і злі. У мене в хазяйстві кроль був. Здоровий, кілограм на п'ятдесят, а злий, як собака. Він собі в дитинстві дротом око виколов, то ми його Кутузовим прозвали. Бувало, хтось іде до хати, то він зараз до штанів і порве! То я його на ланцюг посадив, бо у двір було ніяк зайти. Ну правда, він не гавкав, брехать не буду, але гарчав добряче.
Сірьожа. А чим ви його годували, Василь Гнатович?
Василь Гнатович. А він у мене все їв. Гарбузи йому порубаю — їсть, картоплі — відро міг втоптати. Но найбільше м'ясо любив. Ми як кабана заколемо, то я йому відразу свіжини покладу, то він сидить такий довольний, вухами соває, морда вся в крові! Тільки мене одного признавав! Я і на охоту з ним ходив. Так ті зайці, лисиці для нього було так, тьху! Він вовка доганяв льогко!
Жора. А зараз де він?
Василь Гнатович. Помер наш Кутузов. Вже років три. Сусіди отруїли, бо він їхніх курей погриз.
Енгельс Гасанович. У меня адін асьол біл, жопф как персік...
Жора. Енгельс Гасанович, мовчіть раді бога, з вашою порнографією, якщо випить хочете, бо Василь Гнатович не наллє!
Енгельс Гасанович. Я ситарий человєк, всє пиро животних, і я пиро животних...
Василь Гнатович (милостиво). Ну, Жора, налий і Гасановичу, хай він хоч засне, бо інакше вночі тигр спати не дасть!
Тигр. Аум!
Вовки. Ауууу! (А потім знову тигр). Аум!
Компанія випиває, закусюючи ковбасою і динею Енгельса Гасановича. Входять санітари з прооперованим Валєріком на каталці. Валєрік спить під дією наркоза, на голові замість чалми турецького султана легенька пов'язка. Один з санітарів тримає відпиляні від Валєріка добрячі оленячі роги.
Сірьожа. Це його?
Санітар. А чиї ж? Півчаса пиляли. Хай як випишеться над кроваттю приб'є. На всю жизнь пам'ять буде. (Санітар кладе роги на тумбочку).
Валєрік (марить). Діана!
Жора. Переживає пацан!
Санітар. Всьо, хлопці, кінчайте базар, всім отбой. (Санітар тушить світло і зачиняє за собою двері).
Місяць, який заглядяє в палату, обливає своїм срібним сяйвом хворих, схожих у своїх бінтах та халатах на клан бедуїнів в пустелі. Тихо, наче з повітря, з'являється Діна. Вона в короткій, вище колін туніці, так що нам видно її божественні коліна. У руці у неї лук, за спиною сагайдак з стрілами. Біля ніг Діни маленька і струнка лань, їхні тіла світять зсередини місячним сяйвом. Діна підходить до Валєріка, цілує його в нещасний лоб і разом з ланню випливає в вікно під шалений акомпанемент вовків, тигрів, гієн, і всіх інших істот, котрим не спиться вночі.
Валєрік (маніякально бурмоче уві сні). Діана!
Енгельс Гасанович. Гилупий, какой ти гилупий, малшик!
Голос тигра. Аум!
Завіса
Цитата
Голос тигра. Аум!
Солнечный свет Лунной мантры...
Deus Ex OST-DuClare Chateau
Pleymo-New Wave
E:\Dark Musik\Thalarion (Death-Doom)\2001-Four Elements Mysterism\Track04.mp3........
...........
E:\Dark Musik\КоррозиЯ МеталлА\1990 — Дебош в Орленке (Live)\02 — Героин.mp3
...........
E:\Dark Musik\КоррозиЯ МеталлА\1990 — Дебош в Орленке (Live)\02 — Героин.mp3
Liv kristine — over the moon
Within Temptation-Jane Doe(The Silent Force Tour)
alisee — mu lolita 
Nine Inch Nails-Into The Void
Novotrade — Underwater — The Tides Of Time — Track #9
Tarja Turunen — Happy New Year
E:\Dark Musik\Estatic Fear\1997 — A Sombre Dance\05-Chapter_IV.mp3
Novotrade — Underwater — The Tides Of Time — Track #11
E:\Dark Musik\Children of Bodom\children_of_bodom_-_freestyler_bomfunk_mcs_cover.mp3 
Mozart — Menuetto (гыгысь, торчу с названия )
)
Richard Wagner — Ride Of The Valkyries
Atakama — Шаг в сторону
Tracy W. Bush — Rise Of The Ancients
Карл Орфф — O Fortuna
БеZумные Усилия — Сквозь огонь
Арии — Беспечный ангел 
Atakama — Самоубийца
Цитата
БеZумные Усилия — Сквозь огонь
блин, сто лет эту группу не слушал, она у меня только в зборнике на кассете 'Железный Марш — 8 (2002)'
E:\Dark Musik\Paradise Lost\1999 — Host\12-Year Of Summer.mp3
Evanescence — SS 
Эваны, все подряд.
E:\Dark Musik\Norther\2002 — Dreams Of Endless War\09 — Final Countdown.mp3
Nine Inch Nails-ONly
The Cardigans-Lovefool....нет...Ill Nino — Have You Ever Felt?
E:\Dark Musik\Epica\2005 — Consign to Oblivion\11 — Consign to Oblivion.mp3
Ой, как мне сейчас Before The Dawn понравилась 
Как раз для 4 часов ночи подходит. 5 раз ее уже прокручиваю.
Как раз для 4 часов ночи подходит. 5 раз ее уже прокручиваю.
E:\Dark Musik\Apocalyptica\2003 — Reflections\12_Toreador II.mp3...
Король и Шут-Кукла колдуна
млин MaryAnn..у меня тож КИШ — кукла колдуна 
чо никто Ss не слухает 
E:\Dark Musik\Stone Sour\2004 — Stone Sour\08-Bother.mp3
ыыы...у меня как раз SS, но не Sweet Sacrifice, а Stone Sour
ыыы...у меня как раз SS, но не Sweet Sacrifice, а Stone Sour
save_-_suka
Enemo J — Parasite сносит башню напрочь..
DEATHSTARS «Black Medicine»
А я сейчас сижу и основательно слухаю альбум Headplate... не знаю как он называется, но сейчас песня fed up...
E:\Dark Musik\Ill Nino\Confession\02. How Can I Live.mp3
БеZумные Усилия — Кислород
Enemo J — Politically White
Enemo J — Politically White
Scorpions — Wind of Change
Korea — Полюса
E:\Dark Musik\Сергей Маврин\2004 — Запрешенная реальность\03 — Падший.mp3
Мой мир слишком стар,
Опустевший темный храм.
Что могу я отыскать посреди руин?
Но и для небес я лишь взгляд забытый сдесь,
Где последние надежды тают словно дым.
Мой мир слов пустых,
Класс холодных и слепых
Кто привел меня сюда
Демон или рок?
В город тьмы и снов
В рай холдеев и глупцов,
Где забыты боль и совесть
И воспет порок.
Зеркала небес — там играет пламя
И крадется тьма по осколкам дня.
Зеркала небес взгляд мой отражают.
Дай мне сил дойти, не оставь меня.
Крылья есть у всех,
У каждого свой путь наверх,
Есть у каждого своя дорога в никуда.
Грешных и святых, нищих и царей земных
Одинаково пытает разная судьба.
Зеркала небес — там играет пламя
И крадется тьма по осколкам дня.
Зеркала небес взгляд мой отражают.
Дай мне сил дойти, не оставь меня.
Мой мир слишком стар,
Опустевший темный храм.
Что могу я отыскать посреди руин?
Но и для небес я лишь взгляд забытый сдесь,
Где последние надежды тают словно дым.
Мой мир слов пустых,
Класс холодных и слепых
Кто привел меня сюда
Демон или рок?
В город тьмы и снов
В рай холдеев и глупцов,
Где забыты боль и совесть
И воспет порок.
Зеркала небес — там играет пламя
И крадется тьма по осколкам дня.
Зеркала небес взгляд мой отражают.
Дай мне сил дойти, не оставь меня.
Крылья есть у всех,
У каждого свой путь наверх,
Есть у каждого своя дорога в никуда.
Грешных и святых, нищих и царей земных
Одинаково пытает разная судьба.
Зеркала небес — там играет пламя
И крадется тьма по осколкам дня.
Зеркала небес взгляд мой отражают.
Дай мне сил дойти, не оставь меня.
Dj Krush — Kemuri (untoucable mix)
E:\Dark Musik\Metallica\1997 — Reload\07-Carpe Diem Baby.mp3
Linkin Park — Somwhere I Belong (Live In Texas Version) %)
Garbage-Androgyny
Necrozzz — Разный цвет
Necrozzz — Хороша была Танюша
Necrozzz — Пиво
Necrozzz — Хороша была Танюша
Necrozzz — Пиво
Это текстовая версия — только основной контент. Для просмотра полной версии этой страницы, пожалуйста, нажмите сюда.